Уже боюсь!
Nov. 29th, 2011 07:03 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
yusta_yaСообщает "Буквоїд":
УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ ПИШУТЬ СПІЛЬНИЙ РОМАН В ЕСЕМЕСКАХ
Тернопіль-Львів-Суми-Київ… За таким маршрутом почав складатися роман, який матиме кілька десятків авторів. Ідея виникла у Тернополі, де зустрілися поет та бард Олександр Смик (тернополянин) та письменниця Галина Вдовиченко (Львів).
Сашко запропонував: давайте усім кагалом напишемо роман в есемесках! І скинув Галині на мобілку перше речення. Галина відповіла, перевівши листування до електронної скриньки. І відправила пас із поясненнями, що відбувається, на протилежний кінець України - у місто Суми, до Євгена Положія. Женя узяв подачу і додав до спільної справи свою частку.
Того ж дня нитку розповіді підхопила киянка Лариса Денисенко, а відтак текст із продовженням опинився на електронній скриньці Ірен Роздобудько...
Так почав складатися текст якщо не роману, то принаймні повісті, перше речення якої було написано у День свободи, 22 листопада, а фінал має бути дописаний до кінця року. Українські письменники підхоплюють текст та, зробивши свій внесок, передають його далі у «надійні руки», розгортаючи листування двох героїв. Кожен наступний автор може обмежитись одним реченням, а може й суттєво проштовхнути сюжет далі. Написати за одного героя, або ж і за Нього і за Неї. Лариса Денисенко, скажімо, ввела у листування ще одну особу. Повна свобода дій. Гра у протилежну стать вітається, як і будь-які інші несподіванки у сюжеті та характерах героїв роману.
Єдина обов´язкова умова - додавати до списку учасників експерименту не лише своє ім´я, але й місто чи село, у якому живе автор. На черзі - Ужгород, Харків, Івано-Франківськ, Вінниця... Дехто з письменників живуть за кордоном, але й до них теж долетить цей «лист щастя» під робочою назвою «Дубова дупа дикобраза». Чим закінчиться роман, наразі нікому невідомо.
Хто сам захоче приєднатися - зголошуйтесь на електронку до Галини Вдовиченко (wdo5@ukr.net), яка несподівано для себе опинилась у ролі регулювальника на перехресті, а Лариса Денисенко пообіцяла не залишити її там стовбичити на самоті.
А наразі приготуватись :) Андрію Кокотюсі, Мілі Іванцовій, Олександру Гаврошу, Яні Дубинянській, Наталці Сняданко, Андрію Куркову, Анні Багряній, Мирославу Дочинцю, Ірисі Ликович, Володимиру Лису...
У меня такое ощущение, что вся сучукрлиттусовка (в отличие от фэндома и боллитры) мигрировала на фейсбук. Меня многократно звали, но тогда желания не возникло. Если кто еще здесь остался, пришлите приглашение! И объясните, можно ли писать в жж и фб одновременно?
УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ ПИШУТЬ СПІЛЬНИЙ РОМАН В ЕСЕМЕСКАХ
Тернопіль-Львів-Суми-Київ… За таким маршрутом почав складатися роман, який матиме кілька десятків авторів. Ідея виникла у Тернополі, де зустрілися поет та бард Олександр Смик (тернополянин) та письменниця Галина Вдовиченко (Львів).
Сашко запропонував: давайте усім кагалом напишемо роман в есемесках! І скинув Галині на мобілку перше речення. Галина відповіла, перевівши листування до електронної скриньки. І відправила пас із поясненнями, що відбувається, на протилежний кінець України - у місто Суми, до Євгена Положія. Женя узяв подачу і додав до спільної справи свою частку.
Того ж дня нитку розповіді підхопила киянка Лариса Денисенко, а відтак текст із продовженням опинився на електронній скриньці Ірен Роздобудько...
Так почав складатися текст якщо не роману, то принаймні повісті, перше речення якої було написано у День свободи, 22 листопада, а фінал має бути дописаний до кінця року. Українські письменники підхоплюють текст та, зробивши свій внесок, передають його далі у «надійні руки», розгортаючи листування двох героїв. Кожен наступний автор може обмежитись одним реченням, а може й суттєво проштовхнути сюжет далі. Написати за одного героя, або ж і за Нього і за Неї. Лариса Денисенко, скажімо, ввела у листування ще одну особу. Повна свобода дій. Гра у протилежну стать вітається, як і будь-які інші несподіванки у сюжеті та характерах героїв роману.
Єдина обов´язкова умова - додавати до списку учасників експерименту не лише своє ім´я, але й місто чи село, у якому живе автор. На черзі - Ужгород, Харків, Івано-Франківськ, Вінниця... Дехто з письменників живуть за кордоном, але й до них теж долетить цей «лист щастя» під робочою назвою «Дубова дупа дикобраза». Чим закінчиться роман, наразі нікому невідомо.
Хто сам захоче приєднатися - зголошуйтесь на електронку до Галини Вдовиченко (wdo5@ukr.net), яка несподівано для себе опинилась у ролі регулювальника на перехресті, а Лариса Денисенко пообіцяла не залишити її там стовбичити на самоті.
А наразі приготуватись :) Андрію Кокотюсі, Мілі Іванцовій, Олександру Гаврошу, Яні Дубинянській, Наталці Сняданко, Андрію Куркову, Анні Багряній, Мирославу Дочинцю, Ірисі Ликович, Володимиру Лису...
У меня такое ощущение, что вся сучукрлиттусовка (в отличие от фэндома и боллитры) мигрировала на фейсбук. Меня многократно звали, но тогда желания не возникло. Если кто еще здесь остался, пришлите приглашение! И объясните, можно ли писать в жж и фб одновременно?
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2011-11-30 04:36 am (UTC)Во-вторых, фэндом сообщество весьма демократичное и размытое. Сказал:
"Водку пью и в бога верую""Люблю фантастику" - и уже, вроде как свой.no subject
Date: 2011-11-30 06:17 am (UTC)Открытость фэндома носит несколько декларативный характер на самом деле.
В сучукрлит ровно то же самое.
no subject
Date: 2011-11-30 06:33 am (UTC)no subject
Date: 2011-11-30 06:43 am (UTC)а писателя Литовченко, думаю, знаешь :)))
no subject
Date: 2011-11-30 05:27 pm (UTC)no subject
Date: 2011-11-30 06:12 pm (UTC)Он никуда не относится, он сам по себе.
А ко мне, кстати, сегодня уже пришла искомая эсемеска. Мейл, вернее :)
no subject
Date: 2011-11-30 06:33 pm (UTC)