yusta_ya

Только-только вернулась я с прямого эфира на радио, где снова рассказывала про "Літакцент" и "Золоту бульку", как вижу, что на меня наехал не кто-нибудь, а сам Андрей Кокотюха.

Рано или поздно это должно было случиться. Как я вообще жила до сих пор?

Цитирую:

Церемонія, яка відбулася цього разу, довела цілковиту неспроможність тих, хто хоче бути критиками, зрозуміло пояснити, чим же, крім комерційного успіху, погана книга Люко Дашвар «Рай. Центр».

Тому про її вади говорила письменниця Яна Дубинянська. І їй можна пробачити справді не фахові звинувачення: а) тираж великий; б) продається добре; в) написана як «мило», тобто – для кіно (а це взагалі гріх – працювати для кіно); г) стилістика там гуляє; д) попередні книги авторки теж, на жаль Яни Дубинянської, добре продавалися і продаються…

Проте трохи згодом читаю рецензію Яни Дубинянської на книгу Маріанни Малиної «Фіолетові діти» - так це ж небо і земля! Кожен аргумент підкріплений, кожне зауваження обґрунтоване, словом – письменниця-фантаст Дубинянська оцінила письменницю-фантаста Малину, і тут вона знає, про що пише (ну, хіба що книги Дашвар і дебютна книжка Малиної продаються краще, ніж книги самої Яни Дубинянської, але це вже деталі).

До чого це все сказане: ЖОДЕН із тих, хто вважає себе фаховим літературним критиком, вдалий, як на мій скромний погляд, дебют письменниці-фантаста з Євпаторії навіть не спробував оцінити! Читати фантастику, аналізувати її та критикувати треба вміти. Я не вмію. Дубинянська – ймовірно. Але вона – не літературний критик. Принаймні, не чув від неї такого самовизначення.

(отсюда)

Стоит ли говорить, что ничего подобного я на церемонии не говорила, простите за тавтологию?

А уж где он берет ~~такую траву~~ данные о моих продажах - вообще отдельный интересный вопрос.