Ірен Роздобудько "Перейти темряву"

Рецензія на "Літакценті"

ГЕРОЙ НАШОЇ ТЕМРЯВИ

Взагалі-то, Ірен Роздобудько обіцяла читачам і критикам серйозний та масштабний роман про мистецтво. Але то справа довга й відповідальна. А поки що, аби читачі та критики не нудьгували, письменниця випустила стислий і гостросюжетний чи то детектив, чи то трилер. А десь і мелодраму. На дуже актуальному матеріалі – торгівля людьми.

Семирічний хлопчик Міка, занедбаний син актриси-невротички, яка звинувачує саме його у своїй нещасливій акторській та жіночій долі, знаходить єдину розраду у… відриванні крилець і ніжок у бабок та метеликів. Це було двадцять років тому. А у теперішньому часі – молода і благополучна, проте зневірена й дезорієнтована у житті дівчина Марта заходить до крамниці ексклюзивного одягу. Ексклюзивний одяг – то є символ. Інакшого, справжнього життя, яке варто бодай приміряти, навіть якщо однаково нема грошей. І знайти у кишені сукні маленький, бузкового кольору, з крихітними кніпочками… вгадали? Саме так, мобільний телефон. З нього і почнеться.

( далі )

Надія Гуменюк "Таємниця Княжої гори"

Рецензія на "Літакценті"

ГРАБЛІ В ПРОФІЛЬ

Яна Дубинянська та Олекса Мишанич

Я ніколи раніше не писала рецензій на дитячу літературу, тому, аби почуватися впевненіше, взяла собі співавтора. Олекса Мишанич — мій син, йому дев’ять років, він зазвичай добре формулює та обгрунтовує свою думку щодо прочитаних книжок, яка далеко не завжди збігається з моєю. Отже, „Таємницю Княжої гори” Надії Гуменюк, переможниці конкурсу „Золотий лелека” видавництва „Грані-Т”, ми читали разом. Більш того, я виявила неабияку довіру до видавництва: Олекса читав цю книжку перший.

Щоправда, взявся він до неї тільки на моє прохання допомогти з рецензією. Отже, перше: стриманий чорно-білий дизайн обкладинки аж ніяк не заохочує дитину до читання, та й картинка не дуже відповідає змісту. „Я не думав, що буде цікаво. — Але ж цікаво? — Ну-у… взагалі так. Тільки спочатку не дуже зрозуміло, де там його сни, що йому здається, цьому Данилу, а що відбувається насправді. І страшно. — Що саме? — А ти прочитай”.

( далі )

Взаимно!!!

Из оффлайн-интервью Бориса Стругацкого

Доброго времени суток, Борис Натанович!

Как Вы относитесь к творчеству Яны Дубинянской? Прочитал недавно два последних ее романа: «Н2О» и «Глобальное потепление». Очень понравились, особенно первый. В «Н2О» описывается достаточно реалистичный сценарий ближайшего будущего – послекризисное прозябание человечества в условиях пошатнувшейся мировой экономики и нехватки энергоресурсов. Еще недавно мне казалось, что действительно наступят времена ХВВ, но после кризиса (который никто не смог толком предсказать), похоже, нас ждет другой сценарий развития событий. Как Вы считаете, возможен вариант длительной стагнации цивилизации?
Зеликов Виталий, Владивосток, Россия

- Конечно. Особенно, если разразится кризис посерьезнее – энергетический. Человечество, конечно, выживет, но с миром ХВВ придется распрощаться до лучших времен.

Яну Дубинянскую я знаю и люблю. «Глобальное потепление» я выдвигал на АБС-премию и с удовольствием наградил этот роман Бронзовой Улиткой 2010 года.

(передает bvi)