Спрашивали в прошлом году
Jan. 2nd, 2014 09:31 pmКНИЖКОВІ ВІДКРИТТЯ 2013 ВІД ЗНАНИХ КНИГОЛЮБІВ
По ссылке - оч.много хороших людей.
Яна Дубинянська, письменниця, літературний критик
1_book З найбільшим захопленням прочитала цього року новий роман киянки Марини Козлової «Пока мы можем говорить» (раніше теж із захватом читала її роман «Бедный маленький мир» та повість “Arboretum”) і дві поспіль збірки оповідань і повістей Марії Галіної (до речі, колишньої одеситки) — давнішу «Краcные волки, красные гуси» та нову «Куриный бог». Неймовірно, що роблять обидві ці письменниці з реальністю.
1_podiya Літературні дискусії, набагато гостріші за тематикою і градусом, ніж зазвичай. Про «антисовєтчину» (спричинену моєю статтєю на «Українській правді»), про мовну приналежність письменника, про сепаратизм. Як бачите, теми далеко виходять за межі літератури як такої. Очевидно, це було передчуття Майдану — письменники завжди ловлять заздалегідь соціальні вібрації.
1_servis Освоюю акаунт на Facebook, куди, на жаль, перемістилося українське літературне життя. Коли в мене назбирається тисяча френдів, я їх неодмінно запитаю: люди, ви правда не бачите, що в ЖЖ краще?!
По ссылке - оч.много хороших людей.
Яна Дубинянська, письменниця, літературний критик
1_book З найбільшим захопленням прочитала цього року новий роман киянки Марини Козлової «Пока мы можем говорить» (раніше теж із захватом читала її роман «Бедный маленький мир» та повість “Arboretum”) і дві поспіль збірки оповідань і повістей Марії Галіної (до речі, колишньої одеситки) — давнішу «Краcные волки, красные гуси» та нову «Куриный бог». Неймовірно, що роблять обидві ці письменниці з реальністю.
1_podiya Літературні дискусії, набагато гостріші за тематикою і градусом, ніж зазвичай. Про «антисовєтчину» (спричинену моєю статтєю на «Українській правді»), про мовну приналежність письменника, про сепаратизм. Як бачите, теми далеко виходять за межі літератури як такої. Очевидно, це було передчуття Майдану — письменники завжди ловлять заздалегідь соціальні вібрації.
1_servis Освоюю акаунт на Facebook, куди, на жаль, перемістилося українське літературне життя. Коли в мене назбирається тисяча френдів, я їх неодмінно запитаю: люди, ви правда не бачите, що в ЖЖ краще?!