Уже боюсь!
Сообщает "Буквоїд":
УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ ПИШУТЬ СПІЛЬНИЙ РОМАН В ЕСЕМЕСКАХ
Тернопіль-Львів-Суми-Київ… За таким маршрутом почав складатися роман, який матиме кілька десятків авторів. Ідея виникла у Тернополі, де зустрілися поет та бард Олександр Смик (тернополянин) та письменниця Галина Вдовиченко (Львів).
Сашко запропонував: давайте усім кагалом напишемо роман в есемесках! І скинув Галині на мобілку перше речення. Галина відповіла, перевівши листування до електронної скриньки. І відправила пас із поясненнями, що відбувається, на протилежний кінець України - у місто Суми, до Євгена Положія. Женя узяв подачу і додав до спільної справи свою частку.
Того ж дня нитку розповіді підхопила киянка Лариса Денисенко, а відтак текст із продовженням опинився на електронній скриньці Ірен Роздобудько...
Так почав складатися текст якщо не роману, то принаймні повісті, перше речення якої було написано у День свободи, 22 листопада, а фінал має бути дописаний до кінця року. Українські письменники підхоплюють текст та, зробивши свій внесок, передають його далі у «надійні руки», розгортаючи листування двох героїв. Кожен наступний автор може обмежитись одним реченням, а може й суттєво проштовхнути сюжет далі. Написати за одного героя, або ж і за Нього і за Неї. Лариса Денисенко, скажімо, ввела у листування ще одну особу. Повна свобода дій. Гра у протилежну стать вітається, як і будь-які інші несподіванки у сюжеті та характерах героїв роману.
Єдина обов´язкова умова - додавати до списку учасників експерименту не лише своє ім´я, але й місто чи село, у якому живе автор. На черзі - Ужгород, Харків, Івано-Франківськ, Вінниця... Дехто з письменників живуть за кордоном, але й до них теж долетить цей «лист щастя» під робочою назвою «Дубова дупа дикобраза». Чим закінчиться роман, наразі нікому невідомо.
Хто сам захоче приєднатися - зголошуйтесь на електронку до Галини Вдовиченко (wdo5@ukr.net), яка несподівано для себе опинилась у ролі регулювальника на перехресті, а Лариса Денисенко пообіцяла не залишити її там стовбичити на самоті.
А наразі приготуватись :) Андрію Кокотюсі, Мілі Іванцовій, Олександру Гаврошу, Яні Дубинянській, Наталці Сняданко, Андрію Куркову, Анні Багряній, Мирославу Дочинцю, Ірисі Ликович, Володимиру Лису...
У меня такое ощущение, что вся сучукрлиттусовка (в отличие от фэндома и боллитры) мигрировала на фейсбук. Меня многократно звали, но тогда желания не возникло. Если кто еще здесь остался, пришлите приглашение! И объясните, можно ли писать в жж и фб одновременно?
УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ ПИШУТЬ СПІЛЬНИЙ РОМАН В ЕСЕМЕСКАХ
Тернопіль-Львів-Суми-Київ… За таким маршрутом почав складатися роман, який матиме кілька десятків авторів. Ідея виникла у Тернополі, де зустрілися поет та бард Олександр Смик (тернополянин) та письменниця Галина Вдовиченко (Львів).
Сашко запропонував: давайте усім кагалом напишемо роман в есемесках! І скинув Галині на мобілку перше речення. Галина відповіла, перевівши листування до електронної скриньки. І відправила пас із поясненнями, що відбувається, на протилежний кінець України - у місто Суми, до Євгена Положія. Женя узяв подачу і додав до спільної справи свою частку.
Того ж дня нитку розповіді підхопила киянка Лариса Денисенко, а відтак текст із продовженням опинився на електронній скриньці Ірен Роздобудько...
Так почав складатися текст якщо не роману, то принаймні повісті, перше речення якої було написано у День свободи, 22 листопада, а фінал має бути дописаний до кінця року. Українські письменники підхоплюють текст та, зробивши свій внесок, передають його далі у «надійні руки», розгортаючи листування двох героїв. Кожен наступний автор може обмежитись одним реченням, а може й суттєво проштовхнути сюжет далі. Написати за одного героя, або ж і за Нього і за Неї. Лариса Денисенко, скажімо, ввела у листування ще одну особу. Повна свобода дій. Гра у протилежну стать вітається, як і будь-які інші несподіванки у сюжеті та характерах героїв роману.
Єдина обов´язкова умова - додавати до списку учасників експерименту не лише своє ім´я, але й місто чи село, у якому живе автор. На черзі - Ужгород, Харків, Івано-Франківськ, Вінниця... Дехто з письменників живуть за кордоном, але й до них теж долетить цей «лист щастя» під робочою назвою «Дубова дупа дикобраза». Чим закінчиться роман, наразі нікому невідомо.
Хто сам захоче приєднатися - зголошуйтесь на електронку до Галини Вдовиченко (wdo5@ukr.net), яка несподівано для себе опинилась у ролі регулювальника на перехресті, а Лариса Денисенко пообіцяла не залишити її там стовбичити на самоті.
А наразі приготуватись :) Андрію Кокотюсі, Мілі Іванцовій, Олександру Гаврошу, Яні Дубинянській, Наталці Сняданко, Андрію Куркову, Анні Багряній, Мирославу Дочинцю, Ірисі Ликович, Володимиру Лису...
У меня такое ощущение, что вся сучукрлиттусовка (в отличие от фэндома и боллитры) мигрировала на фейсбук. Меня многократно звали, но тогда желания не возникло. Если кто еще здесь остался, пришлите приглашение! И объясните, можно ли писать в жж и фб одновременно?
no subject
no subject
А щодо першого - приходили мені такі хитрі листи з переліком купи народу, який я можу знати. Більш того, я їх справді знала. Більш того, була впевнена, що вони між собою в житті не перетинаються.
а просто піти зареєструватися - не прикольно :)
no subject
можливо, листи приходили, бо ті люди давали доступ до своєї адресної книги (здається, таке воно теж пропонує)
no subject
Справді, хай зачекає, помучиться :)
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Ничего подобного. Нормальное буриме, литературная игра.
no subject
no subject
Типа близкие вам издательства чужды литературных игрищ...
no subject
no subject
no subject
Причем ВСЕ. С пугающей равномерностью.
no subject
no subject
no subject
no subject
Только когда все ушли. Но тогда я гарантированно работаю.
no subject
no subject
no subject
no subject
Родовой признак любой тусовки/секты - сбитая оптика.
no subject
Во-вторых, фэндом сообщество весьма демократичное и размытое. Сказал:
"Водку пью и в бога верую""Люблю фантастику" - и уже, вроде как свой.no subject
Открытость фэндома носит несколько декларативный характер на самом деле.
В сучукрлит ровно то же самое.
no subject
no subject
а писателя Литовченко, думаю, знаешь :)))
no subject
no subject
Он никуда не относится, он сам по себе.
А ко мне, кстати, сегодня уже пришла искомая эсемеска. Мейл, вернее :)
no subject
no subject
яндексу назло
Re: яндексу назло