Ира Славинская сделала для журнала "ШО" версию "круглого стола" во Львове. Краткую, естественно.
Я, в частности, будто бы говорю такое:
Я можу розповісти про свій досвід молодого автора. Я свого часу отримувала відмови і від «Фоліо», і від «КСД», і від журналу «Новый мир». Письменнику, котрий перебуває на межі «literature» та «fiction», живеться дуже важко. Пам’ятаю, що я одне своє оповідання змогла опублікувати і в журналі фантастики, і в глянцевому журналі, і в контркультурному часописі Іздрика.
Всі речі, пов’язані з позиціонуванням такої літератури, є надзвичайно хиткими — вони вирішуються буквально на якихось півтонах. Це буквально залежить від того, який текст і до якого рідера потрапить.
Я як літературний критик шукаю цікаву літературу під дуже різними обкладинками. На відміну від Юрія Володарського, я не гребую жанровою літературою. Я намагаюся знайти щось хороше в романах, які видані як любовний роман, як фантастика, як детектив. Річ у тім, що наш ринок іще не до кінця структурований. Та й лауреати «Коронації слова» не бачать матриці «КСД», щоб писати чітко по ній.
Але мені справді не вистачає текстів, які би поєднували захоплюючу фабулу та глибокий філософський зміст, якусь надбудову, заради якої все і було написане.
Еще по ссылке раскрывают страшные тайны Светлана Скляр (главред "КСД"), Александр Красовицкий ("Фолио"), Андрей Василевский ("Новый мир"), Елена Мовчан ("Грани-Т", ее с нами в "Сале" не было!), упомянутый коллега Володарский, а также опрошенные позже Сергеем Жаданом представители грантовых структур.