Feb. 27th, 2012
О прецеденте - на Литакценте
Feb. 27th, 2012 03:37 pmПРО ФАНТАСТИКУ, ІЗОЛЯЦІЮ І РЕПУТАЦІЮ
Вітаю вас, панове, з фантастикою.
Про те, що в українську літературу на зміну автобіографізму та історичній прозі прийшла фантастична хвиля, вже почали писати наші критики і, обіцяю, писатимуть надалі. Вагомий аргумент – потрапляння до фіналу премії «ЛітАкцента» двох відверто фантастичних творів: «Хронос» Тараса Антиповича і «Час смертохристів» Юрія Щербака, а надто перемога останнього. Не менш вагомий – резонанс, що викликали в нашому літературно-критичному середовищі обидві книжки. І можна було б щиро порадіти і за критику, і за літературу, і, зокрема, за фантастику – якби не одне «але», очевидне далеко не для всіх.
Брати під сумнів приналежність цих творів саме до фантастики не будемо. Наявні не лише внутрішні, а й навіть суто формальні ознаки. На обкладинці книжки Антиповича це слово чесно зазначено у віньєтці нагорі, і як автор, так і видавець не соромляться озвучувати його прямим текстом на людях. Обкладинка ж роману Щербака взагалі природно виглядала б у серії на кшталт «Фантастический боевик» чи «Абсолютное оружие» (на них і орієнтувалися?), і в редакційній анотації прикметник «фантастичний» присутній, хоча жанр визначено як «політичний трилер» та «антиутопія». Втім, це вже деталі.
А тепер «але». Подвійний прецедент полягає не в тому, що ці книжки в українській літературі з’явилися. А в тому, що їх прочитали люди, які до того принаймні з дитинства не брали фантастики до рук.
( Read more... )
Про те, що в українську літературу на зміну автобіографізму та історичній прозі прийшла фантастична хвиля, вже почали писати наші критики і, обіцяю, писатимуть надалі. Вагомий аргумент – потрапляння до фіналу премії «ЛітАкцента» двох відверто фантастичних творів: «Хронос» Тараса Антиповича і «Час смертохристів» Юрія Щербака, а надто перемога останнього. Не менш вагомий – резонанс, що викликали в нашому літературно-критичному середовищі обидві книжки. І можна було б щиро порадіти і за критику, і за літературу, і, зокрема, за фантастику – якби не одне «але», очевидне далеко не для всіх.
Брати під сумнів приналежність цих творів саме до фантастики не будемо. Наявні не лише внутрішні, а й навіть суто формальні ознаки. На обкладинці книжки Антиповича це слово чесно зазначено у віньєтці нагорі, і як автор, так і видавець не соромляться озвучувати його прямим текстом на людях. Обкладинка ж роману Щербака взагалі природно виглядала б у серії на кшталт «Фантастический боевик» чи «Абсолютное оружие» (на них і орієнтувалися?), і в редакційній анотації прикметник «фантастичний» присутній, хоча жанр визначено як «політичний трилер» та «антиутопія». Втім, це вже деталі.
А тепер «але». Подвійний прецедент полягає не в тому, що ці книжки в українській літературі з’явилися. А в тому, що їх прочитали люди, які до того принаймні з дитинства не брали фантастики до рук.
( Read more... )
Пост теловычитания
Feb. 27th, 2012 07:25 pmПоинтересовалась своим рейтингом на небезызвестном Фантлабе. Оказывается, у них есть такое:
Оценённость = сумма веса = 53.94
С точностью до грамма, однако!
Оценённость = сумма веса = 53.94
С точностью до грамма, однако!