Так и я не против :)

Андрухович в чате на Укрправде:

Роман: Ваша думка про Яну Дубинянську? Не лише як про письменницю...

- Не маю думки, бо ми незнайомі. Мабуть, це недобре. У сенсі - недобре, що незнайомі.

Вообще в сучукрлит оч.мало персонажей, с которыми я бы не общалась лично (в силу журналистской профессии, ну, и в тусовке тоже). Но таки-да, с Андруховичем как-то не сложилось.

Была, кстати, оказия на нынешнем Форуме: меня Светлана Пыркало приглашала в эфир по крымскому вопросу. Но для этого надо было как минимум поехать во Львов. Вечно я все пропускаю.

Интервью с Губерманом и Окунем на "Літакценті"

ІГОР ГУБЕРМАН ТА ОЛЕКСАНДР ОКУНЬ: «ПИСЬМЕННИКІВ В ІЗРАЇЛІ БІЛЬШЕ, НІЖ ЧИТАЧІВ!»
(на сайті - з редакторськими купюрами)

У свої вісімдесят з гаком Ігор Губерман випромінює енергію і гумор, погоджується дати інтерв’ю вранці після бенкету на свою честь, звертається до дівчат «дружочек» та не без кокетування відрекомендовується «дідусем Ігорем». В Україні він буває часто, зазвичай з концертами, на яких читає свої «гарики» – дошкульні чотиривірші, що їх у Губермана, за підрахунками шанувальників, накопичилося приблизно вісім з половиною тисяч. «Ще зовсім трошки – і буде десять тисяч, як у Сааді!»

Цього разу Ігор Губерман і його співавтор, художник Олександр Окунь, приїхали до нас на запрошення Ізраїльського культурного центру та посольства держави Ізраїль – презентувати на львівському Форумі видавців свою нову книжку «Путеводитель по стране сионских мудрецов» (М.:«Лимбус-пресс», 2009).

– Я почала читати ваш «Путівник», і вже з перших розділів видно, що ця смішна й весела книжка написана з великою любов’ю до вашої країни. Наскільки вам було легко відчути себе там своїм? Все ж таки еміграція, репатріація – досить важка річ…

Ігор Губерман: Запитайте про це спочатку в Саші, бо він поїхав набагато раніше за мене, тоді в Ізраїлі ще було зовсім небагато приїжджих, і все це відчувалося гостріше.

Олександр Окунь: Я народився в Пітері й жив там до тридцяти років. Якби я з Пітера переїхав, скажімо, до Парижа (це я зрозумів уже потім, побувавши там) – я б від нудьги повісився. Бо ходиш Парижем, а він якимись шматками абсолютний Пітер, тільки написи чомусь французькою. В Америці, я, швидше за все, задушився б з відрази. А Ізраїль – то була настільки інша країна… Замість площини – гірки, замість води – пустеля…

І.Г: Замість жителів – євреї.

( без купюр )