Ответила на опрос про чукчу-читателя

[yusta_ya]

для львовского портала ZIK.ua



Читалося набагато менше, ніж зазвичай. Дуже багато часу забирає існування в інфопросторі, новинні стрічки, соцмережі, постійне побоювання пропустити щось важливе чи навіть фатальне. Думаю, це в усіх так. І ще один фактор – в такі часи, як зараз, література не витримує конкуренції з реальністю. Сподіваюся, літературний час настане пізніше.

Але таки доводиться читати по роботі багато біографістики, і така література змушує замислюватися саме над життєвими і світоглядними речами. Зокрема, працювала над біографією Адама Міцкевича для журналу «Личности», і вразила історія його дружби з Пушкіним, яка була зруйнована польським повстанням – все повторюється, в нашому літературному середовищі відбувається те саме. Можливо, саме тому цього літа мене пробило на читання сучасних російських письменників. Прочитані останнім часом Андрій Дмітрієв «Крестьянин и тинейджер», Дмитро Биков і Валерія Жарова «Сигналы», Аліса Ганієва «Праздничная гора», Євген Водолазкін «Лавр», Ксенія Букша «Завод «Свобода» – все це гідні цікаві твори. Мене дуже турбує тенденція списувати російську літературу, всю й одразу, а краще разом з мовою, до лав ворогів.

Про плани щодо купівлі книжок поки що якось не думала – нині взагалі погано з будуванням планів. Дуже хочеться, щоб це стало, нарешті, знову цікавим і важливим.