yusta_ya: (Default)
СВІЙ ЧАС

Ця папка на нашому компі називалася «Фото зі світового конгресу українців-2006». Природно, що я жодного разу туди не зазирала. А оце вирішила зібрати всі фотографії на один диск і відкрила.
І виявила, що там ніякий не конгрес – а ми.

Згадала: на той конгрес приїздив до Києва чоловіків брат, який щойно справив собі нову камеру. І тестував її, бавився, фотографуючи нас на дитячому майданчику. Потім, звичайно, злив ті знімки нам. Але, мабуть, якось без мене, і...

Я ніколи раніше їх не бачила.

І тому потрапила – в інший час.

Read more... )
yusta_ya: (Default)
Рецензия опубликована в "УЖ" ("Український журнал", Прага)

НОСТАЛЬЖІ

«Збірка оповідань та нарисів про курсантів мореходного училища є відчайдушною спробою автора повернутися в ті часи, коли він був молодим і красивим, усе своє носив з собою, призначав дівчатам по три побачення на день під реліктовим 200-літнім дубом, найбільшим делікатесом вважав пельмені в пельменній на площі Свободи славного міста Херсона, а попереду на нього чекала воля. Справжня. Кейптаун, Лас-Пальмас і Сингапур...»

До розлогої цитати з авторської передмови до книжки вдаюся виключно з розуміння впертого факту: краще не скажеш. «Нариси бурси» Антона Санченка є самою суцільною, кристалізованою ностальгією. І вже на неї, як на хребет з живим і чутливим нервом, себто навіть спинним мозком, настромлюються епізоди цього веселого роману в новелах (Антоне, ну нащо прибіднятися, яка «збірка оповідань»?), наділеного всіма ознаками химерної постмодерністської гри.

Втім, постмодернізмом нині нікого не здивуєш. Антон Санченко вчинив мудріше: Read more... )

March 2017

S M T W T F S
   1 234
56789 1011
12131415 161718
19 202122232425
262728293031 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 06:20 pm
Powered by Dreamwidth Studios